Префекти допоможуть громаді контролювати владу на місцях

У першому варіанті змін до Конституції префекти отримували досить широкі повноваження. Зокрема, вони могли «зупиняти» рішення місцевих органів влади, які, на їх думку, суперечать закону, чи «видавати акти, які є обов’язковими на певній території». При цьому, у законі не було пояснень, що це взагалі за акти і чого вони можуть стосуватися. Окрім цього, серед функцій префекта зазначалося, що він «спрямовує і координує діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади». У чому полягає «спрямовування» – також потребує додаткових пояснень, адже це не юридичний термін. До того ж, у законі відсутні механізми контролю за роботою самого префекта. Якщо раніше районні та обласні ради могли оголошувати недовіру керівникам місцевих органів виконавчої влади, то щодо префектів такої можливості не прописано.

Вже за кілька тижнів після першої спроби Президент вніс до парламенту доповнений законопроєкт, де були усунуті певні дискусійні моменти. Зокрема, префекту дали змогу лише «призупиняти» рішення органів місцевого самоврядування та пропонувати їм усунути недоліки. Якщо до цього не дослухаються – префект може передати справу до суду. Але таких уточнень було недостатньо, текст потребував більш масштабного доопрацювання, і закон знову зняли з розгляду. Його автори вже провели консультації з регіонами, але фінальний текст «децентралізаційного» законопроєкту досі у розробці.

Про те, як виглядатиме інститут префекта зараз відомо лише у загальних рисах. Виходячи з попередніх текстів закону, префекти – це представники держави в округах(областях). На посади їх має призначати Президент за поданням Кабінету Міністрів, цим же інститутам влади вони і будуть підзвітні. Префект – державний службовець, який може очолювати свій офіс у регіоні не більше трьох років. При цьому, його посада не є політичною. Якщо, до прикладу, змінюється уряд чи Президент, префект залишається на місці до закінчення свого терміну. У цій частині положення про префектів не викликали дискусій, тому ймовірно, у такому ж вигляді вони потраплять до нового законопроєкту. А ось найбільш дискусійне питання: «Якими будуть функції префекта?» – досі лишається загадкою.

Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов у нещодавньому інтерв’ю відверто зізнався, що не має чіткої відповіді на це питання. Загалом відомо, що префекти здійснюватимуть нагляд за рішеннями органів місцевого самоврядування щодо їх відповідності законам та Конституції. Але як саме виглядатиме цей нагляд, у чому він полягатиме? Поки з приводу цього можна лише висувати припущення.

До прикладу, Олексій Чернишов зазначає, префект не повинен втручатися у зміст рішень органів місцевої влади, якось їх коригувати. Він має виступити своєрідним «запобіжником», який буде лише призупиняти незаконні, на його думку, рішення до офіційного вердикту суду. Щодо «спрямовування» діяльності, міністр припускає, що мова може йти про координацію державних програм, які реалізуються по всій країні.

На мій погляд, окреслена роль префекта багато в чому перегукується з функцією нагляду за додержанням законів усіма суб’єктами права та захисту прав і свобод громадян, яка раніше належала прокуратурі. Схожі також і принципи втілення цієї функції. Разом з тим прокурор мав кращі механізми для реалізації своїх повноважень. Так, він міг не лише звертатися до суду, щоб той виніс вердикт стосовно виявлених порушень, а й дієво реагувати на досудовій стадії. Зокрема, протест та припис прокурора ефективно зупиняли та скасовували незаконні рішення ще до звернення в судові інстанції. З власного досвіду, будучи прокурором Обухівського району я та мій колектив повернули до земель запасу більше трьох тисяч незаконно виділених гектарів. Близько 60% з них – за результатами задоволення моїх прокурорських протестів.

Префектам поки що пропонують дуже куций механізм реагування. Тим не менш, виходячи з нього, прокурорський корпус, знайомий з функцією нагляду за дотриманням законів, міг би стати кадровим резервом для префектури. Адже це новий інститут, і набрати туди людей з повністю профільним досвідом не вийде. До того ж, потрібен досвід і в організації цього інституту на місцях. Необхідно визначити повноваження, розподілити обов’язки, провести підбір кадрів та загалом забезпеченні ефективність роботи з перших кроків.

Зараз впровадження інституту префекта викликає спротив представників влади у регіонах. Адже це не тільки механізм контролю за місцевим самоврядуванням з боку держави. Префект має бути своєрідним помічником і для громади, контролюючи роботу виконавчої влади. Нагляд за дотриманням законів – це і контроль за виділенням коштів, попередження їх розкрадання та нецільового використання. Громади на місцях отримують широкі можливості для проведення незалежної господарської діяльності, а це створює певні корупційні ризики. Вже зараз існує проблема непрозорих тендерів, через які підряди отримують зацікавлені особи, що надають послугу за завищеними цінами. Звісно, активні члени громади могли б самі оскаржити таке рішення у суді. Але треба враховувати і вітчизняні реалії. Судова система недоукомплектована і давно не справляється з навантаженнями. Поки суд винесе вердикт у такій справі, кошти вже будуть освоєні. Якщо ж префекти отримають змогу призупиняти такі рішення в досудовому порядку, то це може допомогти громадам більш ефективно контролювати своїх представників.

Інститут префекта цілком може «заповнити» прогалини у контролі на місцях. Але за умови, що його функції чітко прописані та не викликатимуть подвійних трактувань. Інакше доведеться створювати додаткову систему, яка запобігатиме зловживанням вже з боку самих префектів.

Коли ми побачимо остаточний текст поправок до Конституції – поки не відомо. Міністр Олексій Чернишов, з його слів, не бачить проблеми в тому, щоб провести вибори та розпочати роботу ОТГ без ухвалення поправок в частині децентралізації. Але на мій погляд, діяльність нових громад буде потребувати негайної реалізації механізму префектів. Широкі повноваження і великі фінансові надходження до місцевих бюджетів – це величезна спокуса. Вони можуть спонукати виконавчу владу на місцях розпорядитися ними не належним чином. Саме префект  має стати стримуючим фактором, який в нових реаліях громад попередить втілення відомої приказки: «Кіт з дому – миші у танець».